Зараз всі кажуть, що зовнішність- не головне, бо на першому плані стоїть душа. Але кажуть/пишуть так, бо це стало модно. Всі ці фільми з неймовірним коханням, де найгарніший хлопець школи/університету починає зустрічатись з товстою, негарною дівчиною і всі їм заздрять, або схожі історії в книгах. Але якщо подивитись на світ прозоро, то можна почути на вулицях, як люди осуджують інших, бо в них не така фігура, зуби, голос, зовнішність в цілому. Але більшість таких людей постять на своїх сторінках в соц.мережах взовсім інше. І кожен з нас має таку звичку. Ми- люди всі такі, просто хтось іноді звертає увагу на душу, а хтось одразу заносить «недосконалу» людину у власний чорний список. Ми знаємо, що потрібно, але робимо/говоримо взовсім інше у своєму колі друзів. Не ретвіть те, що не підтримуєш. Просто показати, що ти добрий і для тебе на 1-му місці душа. Навіщо? Який в цьому сенс? Просто спілкуйся з людиною, хоча зараз вже стає це важче. Та все таки існують винятки. Можна побачити у міському транспорті неймовірного хлопця, який тримає за руку повненьку дівчину, яка тим часом їсть Біг Мак. І вони щасливі, а інші впевнені, що він з нею не через кохання і зраджує при першій можливості. Ми не можемо прийняти факт, що слова з наших соц.мереж реальні...