Кожна людина хоча б раз відчувала самотність. Декому це дуже подобається, але в середині душі все одно неприємно. Хоча більшість це приховують навіть від самих себе. Ми всі хочемо мати другу половинку, справжню, а не просто ілюзію. Хочемо, щоб за нас хтось хвилювався, дзвонив нам, писав. В кожного була хоча раз така людина, але жахливо, коли вона зникає. Тобто люди кидають тебе, забувають, ви просто припиняєте спілкуватись. Ти не розумієш чому, але це так і є. Але треба пам'ятати, що в житті буде така людина, яка тебе завжди підтримає і до якої ти можеш звернутись будь-коли. Може, ти цього не помічаєш. Жахливо, коли ти довіряв людям секрети, а вони просто кидали тебе, розповідали їх комусь іншому і насміхались за твоєю спиною. Після низки таких невдач людина просто може замкнутись, не розповідати багато про себе, свої секрети, бо в душі боїться, що її знову зрадять. Дуже важко відкритись, коли дуже часто тебе закривали. Але все одно колись ти будеш розповідати свої секрети. Звісно, не в перший рік дружби, а пізніше, коли зрозумієш, що це саме ТВОЯ людина. Деякі люди живуть і не помічають, що біля них є така людина і просто уходять від неї. Є люди, яким такі друзі не трапляються на життєвому шляху, а є ті, хто самі зраджують і тішаться з того. Але кожен хоче мати друга, який завжди буде радий тебе побачити, почути твої думки, порадіти за тебе. Дійсно порадіти, а не в душі заздрити. Якщо ти знайшов таку людину, то тримайся її і головне НІКОЛИ не зраджуй її. Не будь такою СУКОЮ, яка не вміє дружити. Ціни дружбу і бережи СВОЇХ людей...