Добрий ранок, моє сонце, як тобі спалося?

Знаєш, а сьогодні ти у сні моєму знову був.

І коли побачила тебе, серце вмить з'єдналося.

Сподіваюсь, ти той липень не забув.

Знаєш, а мені так приємно бачити тебе у снах.

Бачити і розуміти, як все могло би бути.

Яка я щаслива, коли переглядаю нас на світлинах,

Я так би хотіла дати змогу тобі все збагнути.

Але, на жаль, у минулому липень залишили,

А зараз у душі лише ті чарівні спогади.

І, може, дарма ми почуття тоді розворУшили.

Напевне, я залишу для себе всі свої здогади….

Та збагни ти, я кохаю тебе з того далекого липня,

Ще як кожен вечір у зорях разом ми тонули,

А ті останні дні довгоочікуваного серпня,

Які так швидко для нас з тобою промайнули…

Я не забуду ніколи, як ти дивився на мене

І кожну секунду тонула в твоїх блакитних очах,

І як би хотіла повторити те кохання шалене

І бачити тебе в живу по довгим ночам…