Все таки

Ніхто не бачив її заплаканих очей,

Та кожен день вона щоразу помирала

І очі не могла зімкнути декілька ночей,

І рани свої до крові роздирала.

 

Серед друзів завжди була вона «щаслива»

Й не знала, ніби, жодних тих проблем.

Вона любила дощ, адже була сама, як злива.

Для когось заміняла сонце, комусь ж була вона вогнем.

 

Ніхто не знав, яка вона насправді,   

Коли жива була, коли все навпаки.

Вона приховувала всю себе по правді 

І як не намагалась, не брала від життя усього все таки…

Обсудить у себя 1
Комментарии (1)
Комментарий был удален
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети:

Weinberg
Weinberg
сейчас на сайте
Читателей: 19 Опыт: 0 Карма: 1
Я в клубах
МyART Пользователь клуба
все 18 Мои друзья