Незабутнє літо
Забудь усі слова, що говорила я тобі,
Як в липні ми гуляли під дощем,
Як клявся ти мені у вічній дружбі
І жили ми одним календарем.
І як у пахощах ромашок ми тонули,
Як говорив мені, що все можливо
І наші дні, як вітер промайнули,
А я дивилася на тебе так мрійливо .
І думала про тебе кожен день,
Як ти писав мені вірші у серпні,
а потім зрозуміла-влучив у мішень
і не змогла прийняти тих обмежень.
Та все пройшло, хоч як хотіли зберегти,
Та в пам’яті моїй завжди ти будеш
І зможу я тобі завжди допомогти
Та й ти навряд усе забудеш…
Гарно та сумно...