Про яку власну думку може взагалі іти мова, коли самі близькі не сприймають тебе таким як ти є? Жахливо усвідомлювати, що тебе хоче змінити не соціум, а твої друзі, кохані люди. Якщо виникли якісь почуття, що вони виникли при тих обставинах, а якщо змінювати свою точку зору прямопропорційно до думки тих, з ким спілкуєшся, то назавжди втратиш себе. І коли настане час зустрічі з «твоєю» людиною, то вона пройде повз, адже ти не той, ким був. Ти навіть не той, ким тебе створили, ти просто ганчірка, яка підлаштовується під всіх, щоб задовільнити потреби їхньої самозакоханості. Жахливо, коли вічно вказують на недоліки, звинувачують у неправильності дій, вчинків і думок. Це настільки огидно, що хочеться оглохнути, щоб не чути цього всього. Підлаштовуватися під когось-це не хороше ставлення чи підтримання відносин, а звичайне ЛИЦЕМІРСТВО. Якщо ви не згідні з «друзями» у багатьох питаннях і вони вас не підтримують, а ще звинувачують у чомусь, то це не ваш егоїзм чи ваша помилка в характері, а просто сигнал про те, що варто щось змінювати і не завжди в собі. Тобто, найчастіше це не потребує зміни себе, власного «я», а зміни того соціуму, який не сприймає вас таким, як ви є. Найжахливіше те, що чим далі, тим важче знайти спільну мову з тими, в кому раніше бачив той спокій і підтримку. Люди змінюються і прагнуть, щоб ви змінювалися під них, але це глобальна помилка, яку не варто допускати. Це просто непотрібна жартва. А жертвою в таких ситуаціях є ви...